Для батьків

 

 
Вікові норми мовного розвитку дітей дошкільного віку
Перші роки життя дитини закладають фундамент для розвитку мови. В цей час інтенсивно розвивається головний мозок, вдосконалюється артикуляційний апарат. Важливо не упустити відхилення від норм мовного розвитку, щоб вчасно надати корекційну допомогу, попередити розвиток складних паталогій.
1.     Основні критерії оцінки розвитку мови у дітей від 2 до 6 років
Не всі батьки можуть правильно оцінити динаміку розвитку мовлення дітей. Частина мам і тат, бачачи, як жваво спілкуються однолітки їх малюка, готові форсувати його мовленнєвий розвиток і навантажувати непосильними завданнями. А деякі батьки, наслухавшись розповідей про те, як раптово починають говорити в 3-5 років діти, які досі мовчали, чекають такого ж дива, не звертаючи уваги на те, що їхньому малюкові потрібна термінова допомога логопеда чи невропатолога. Щоб правильно оцінити мовний розвиток дітей, потрібно знати критерії і норми кожного віку.
До 2 років закінчується етап первинного освоєння рідної мови, починається етап освоєння мовної системи і основних граматичних правил.
До 2 років в дитячому словнику є мінімум 50 слів, а то і більше, з'являються двохслівні висловлювання. Малюк розуміє просту конструкцію з двох слів, може показати 3 частини тіла. Він сприймає мову, як засіб спілкування з близькими. З незнайомими людьми він, можливо, буде недовірливий, і не покаже своїх можливостей.
Досягнення мовного розвитку дошкільного віку:
2-3 роки У дитини 3-го року життя активно формується фразове мовлення. Згодом в мовленні з’являються прості речення.
Словниковий запас складає близько 100 слів, до 3-х років зростає до 500 слів. Малюк розуміє і правильно виконує двохетапну інструкцію («піди в кухню і принеси чашку»), вірно використовує займенники «я», «ти», «мені», речення будує з двох слів.
До двох років дитина вже засвоює звуки: П, Б, М, Ф, В, Т, Д, Н, К, Г, Х.
Свистячі звуки (С, З, Ц), шиплячі  (Ш, Ж, Ч, Щ), сонорні (Р, Л) вона зазвичай пропускає або замінює.
Засвоює поняття «один», «багато».
Дитина розуміє значення дій в різних ситуаціях («покажи, хто сидить, хто спить»), значення прийменників в звичній конкретній ситуації («на чому ти сидиш?»).
Діти охоче слухають оповідання, казки, вірші, які вперше виводять їх за межі безпосереднього спілкування з дорослими, дають їм відомості про те, чого вони ще не бачили.
У два роки малюк має уявлення про призначення речей домашнього вжитку та особистої гігієни, правильно їх використовує.
Мовні надбання дітей стимулюють позитивні зрушення у їх психічному розвитку, позначаються на всіх психічних процесах (відчуттях, сприйманні, мисленні, пам'яті).
У перші три роки в дитини розвиваються всі функції мови, а з нею і мислення.
Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення:
o   засвоюють відмінкові закінчення,
o   узгоджують прикметник з іменником,
o   використовують деякі прийменники (на, у),
o   оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників.
Починає формуватися діалогічне мовлення.
3-4 роки Діти 4-го року життя здебільшого користуються в мовленні простими (непоширеними і поширеними реченнями). Поступово починають користуватись складними реченнями.
Розвиток мовлення у дітей 3-4 років відбувається особливо швидко. Як правило, дитина до 4-х років майже засвоює свою рідну мову. Активний словник малят від 3 до 4 років зростає буквально не щодня, а щогодини, приблизно до 100 нових слів за місяць. Якщо в 3 роки дитині для спілкування досить кількох сотень слів, у 4 роки ця цифра досягає 1000—1500 слів.
Діти починають правильно вимовляти:
            свистячі звуки: С, З, Ц,
            шиплячі: Ш, Ж, Ч,
Фонематичні процеси недостатньо сформовані. Діти можуть плутати звуки схожі за звучанням та артикуляцією.
Дитина називає своє ім'я, стать і вік;
           розуміє значення простих прийменників,
           виконує завдання типу «поклади кубик під чашку», «поклади кубик в коробку»,
           вживає в реченні прості прийменники і сполучники тому що, якщо, коли. 
           Опановує множину іменників і дієслів.
Малюк розуміє прочитані короткі розповіді і казки з опорою на картинки і без них, може оцінити свою і чужу вимову, ставить запитання про значення слів. В лексиконі малюка з'явиться нове запитання: "Для чого?", "Чому?", яке вказує вже на достатньо високий рівень розвитку не лише його мови, але й мислення.
Адже він вимагає пояснень причинно-наслідкових зв'язків явищ. Наші "дорослі" пояснення не завжди зрозумілі для дитини, але приносять їй задоволення.
4-5 років В своїх висловлюваннях чотирирічна дитина використовує майже усі частини мовлення. Вже зустрічаються:
           складносурядні і складнопідрядні речення,
           вживаються прийменники по, до, замість, після,
           сполучники що, куди, скільки.
Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова.
Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки:
           не завжди вірно використовує відмінкові закінчення,
           іноді неправильно узгоджує між собою слова.
Словниковий запас 1500-2000 слів, у тому числі слова, що позначають тимчасові і просторові поняття.
У мовленні все частіше зустрічаються прикметники, які передають якість та ознаки предметів, присвійні прикметники (лисячий хвіст), прислівники.
Діти засвоюють вимову звуків Р, Л, але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – «сапка», жовтий – «жовтий»). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – «йак», риба – «либа», пиріг – «пиліг»). Але до кінця 5-го року життя вже засвоюють правильну вимову Р, Л.
У дітей значно покращується фонематичне сприймання (на слух), але можуть плутати деякі звуки С – Ш; Ш – Ж.  Нормою буде, коли до п’яти років дитина диференціює на слух, та  у вимові всі звуки. Паралельно з цією навичкою завершується формуватись правильна звуковимова.
Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші.
Монологічне мовлення на початковій стадії.
5-6 років До п'яти років запас слів у дитини збільшується до 3500 і більше. Вона активно вживає узагальнюючі слова («одяг», «овочі», «тварини» і тому подібне), називає широке коло предметів і явищ навколишньої дійсності.
У словах вже не зустрічаються пропуски, перестановки звуків і складів; виняток становлять лише деякі важкі незнайомі слова (екскаватор).
У реченні  використовуються всі частини мови.  Дитина опановує всі звуки рідної мови і правильно вживає їх у мовленні.
Фонематичні процеси більш сформовані. Дитина здатна до фонетичного аналізу та синтезу.
В словнику активно накопичуються образні слова і вирази, стійкі словосполучення  (ні світ ні зоря, на швидку руку і ін.)
Дитина використовує синоніми, антоніми, багатозначні слова. Засвоюються граматичні правила зміни слів і з'єднання їх в речення.
У цей період  дитина активно спостерігає за явищами мови: намагається пояснити слова на основі їх значення, розмірковує з приводу роду іменників.
Таким чином розвивається мовна і мовленнєва увага, пам'ять, логічне мислення і інші психологічні передумови, необхідні для подальшого  розвитку дитини, її успішного навчання в школі.
Діти самостійно складають розповідь, переказують казки, що говорить про оволодіння одним з найвищих видів мовлення – монологічним мовленням.
У дошкільників виникає внутрішнє мовлення, що стає засобом формування й функціонування внутрішніх розумових дій.
Поява внутрішнього мовлення є ознакою розвитку словесно-логічного мислення. Розвивається чуття мови, яке допомагає
          успішніше користуватися мовою,
          виправляти помилки свого мовлення,
          помічати такі помилки в мовленні інших.
 
2.     Тривожні сигнали мовного розвитку дитини
 Якщо у дошкільника відзначаються відхилення від нормального рівня мовного розвитку, потрібно провести обстеження його мови у логопеда дитячої консультації або розвивального центру, і як можна швидше почати корекційні заняття. Оскільки в основі багатьох мовних порушень лежить паталогія нервової системи, при серйозних відхиленнях слід звернутися до невропатолога, пройти рекомендоване лікування в поєднанні з логопедичними заняттями.  
 Вік                                                                                 Відхилення від норми
До 2 років                                                             · - Мовчить або лепече на незрозумілій мові
· - Відвертається, коли йому ставлять запитання
· - Спілкується жестами, в мові майже немає слів
2-3 роки                                                    
· - Діти не використовують мову, як засіб спілкування  
· - Активний і пасивний словник вкрай малий
 · - Діти не можуть побудувати навіть коротке речення
· - Не розуміє суті казки, не може відповісти на просте запитання щодо її змісту
 3-4 роки                                                          
 · - Діти говорять однією їм зрозумілою мовою
 · - Вони неохоче повторюють за дорослим слова і пропозиції
· - На прохання «скажи ще раз, повтори краще» дитина не відгукується
· - Помітні порушення дрібної моторики, недоступні точні рухи
· - Діти не знають назви оточуючих їх предметів
· - Вони не розуміють значення прийменників
· - Дитина не може виконати артикуляційні рухи за зразком дорослого в потрібній послідовності
4-5 років                                       
· - Мова нерозбірлива, в ній відсутні багато звуків, часті перестановки                               складів      і звуків                  
       · - Відповіді на питання односкладові, словниковий запас бідний, обмежений побутовими словами
· - Не може розповісти про предмет, про щось з власного досвіду
· - У словах пропускаються і переставляються склади і звуки
5-6 років
· - Говорить нерозбірливо, неможливо визначити на слух, чи правильно використовує слова, прийменники, погоджує частини мови
· - Словниковий запас вкрай малий
· - Говорить короткими неповними пропозиціями
· - Не вимовляє велику кількість звуків
 · - Перекручує слова, переставляє в них звуки і склади місцями
 
Чим раніше розпочато корекцію мовних порушень, тим менше сил і часу доведеться витратити на оволодіння дитиною мовною системою рідної мови!
Консультація для батьків
 
 Виховання самостійності                                                   
Самостійній та ініціативній дитині легше проявити себе та зарекомендувати з позитивного боку практично в будь-якій сфері життя. Але як навчити дитину самостійності, захистивши при цьому від усіляких небезпек та не зарубавши на корені допитливість, прагнення пізнавати світ та діяти? Для багатьох батьків це питання залишається одним із найбільш непростих у вихованні.
Що таке самостійність
Говорячи про самостійність як про важливу особистісну рису, дитячі педагоги та психологи мають на увазі:
·            Вміння діяти без допомоги оточуючих;
·            Здібність до прийняття рішень та усвідомлення відповідальності за їх наслідки;
·            Вільний прояв своєї думки та позиції, незалежно від можливої реакції інших людей.
А оскільки людина – істота соціальна, важливо виховувати самостійність у дитини із поправкою на відповідність загальноприйнятим нормам поведінки. Тим не менш, основна роль батьків полягає в тому, щоб мінімально втручатися в природне бажання малюка все спробувати і дізнатися. Не перешкоджаючи гармонійному розвитку, вам вдасться виростити сильну, активну та цілеспрямовану особистість.
 
Особливості формування та виховання самостійності у дітей дошкільного віку
В педагогічній системі М. Монтесорі самостійність розглядається як біологічна риса, що притаманна дитині з перших днів її життя, яку можна вгледіти як в умінні тримати голову (2,5-3 місяці), так і в комунікативних навиках (2-3 роки). Необхідно вчасно виявити перші прагнення до автономності та підтримати їх, заклавши тим самим основу для формування самостійності у дітей.
1.        До досягнення 3-річного віку дитина має оволодіти елементарними навичками самообслуговування: їсти, одягатися/роздягатися, вмиватися, складати речі/іграшки. Також для цього періоду характерний прояв свободи вибору – одежі чи іграшок для прогулянки, улюбленого посуду для їжі, улюблених місць для дозвілля на вулиці.
2.        Виховання самостійності у дітей 3-4 років полягає в тому, аби підтримати бажання проявляти свою незалежність та відтворювати сценки із дорослого життя. Розширте його межі, залучаючи до щоденних справ, які з допомогою казок та ігор трансформуються у захоплюючі пригоди.
3.        Старшим діткам поручайте виконувати щоденні обов’язки, що стосуються всієї родини. У цьому віці приходить усвідомлення власної відповідальності за дії, можливість аналізувати результати та помилки.
Як привчити дитину до самостійності: інструкція для батьків
·            Не квапте малюка, дозвольте йому самому зробити будь-що. Звичайно, зручніше та швидше одягти трирічку, аніж терпляче очікувати, доки він впорається самостійно, але така допомога лише нашкодить у майбутньому;
·            Заохочуйте ініціативу: хваліть за вимиту підлогу (нехай і з калюжами) чи вдягнену самостійно сукню (можливо, задом наперед);
·            Створіть безпечне середовище для розвитку. Замість того, щоб регулярно обмежувати дії дитини пересторогами та заборонами, приберіть всі потенційно небезпечні предмети з дитячого простору;
·            В ситуаціях, що постійно повторюються дозвольте обирати, не забуваючи про відчуття міри. Так, малюк має право обрати футболку із трактором чи тваринами для виходу на вулицю, рис чи картопляне пюре на обід. Відмову їсти суп із котлетою на користь шоколадного батончика коректно відхиліть, аргументуючи свою позицію;
·            Визнайте право на помилку, не сваріть в разі невдачі. Адже тільки в результаті багаторазового повторення та аналізу своїх невдач можна навчитися будь-чому;
·            Дайте зрозуміти, що будь-яка дія має свої наслідки;
·            Використовуйте вербальне підкріплення та вірте у свого малюка. «Злізай, а то впадеш» – подібні фрази відбивають бажання робити будь-що. «Тримайся міцніше, і ти не впадеш» – така риторика вселяє в маленьку людину віру у власні сили.
Самостійність у виборі одягу та одяганні:
·            Організуйте зручні шафки для одягу, нехай в них будуть низькі полки, щоб дитині було зручніше дотягнутися, зручні вішалки, поперечини. Якщо речі будуть для дитини доступні, незалежність у виборі одягу неодмінно з'явиться!
·            Вибирайте дитяче взуття та одяг зі зручними застібками, кнопками, різними липучками. Светри і футболки з вільною горловиною, шорти і штани на резинці. Дитина зможе одягатися без вашої допомоги легко і швидко.
·            Розподіліть по шафках сезонний одяг.
·            Покажіть дитині куди потрібно складати одяг для прання.
Самостійність в гігієнічних процедурах:
·            У ванній розподіліть на низькому рівні: рушник. Також вам знадобиться підставка або стільчик, щоб дитині було зручно дотягнутися до крана.
·            Насадка для унітазу або горшок також повинні бути в постійному доступі для малюка.
Самостійність в їжі:
·            Створіть на кухні спеціальну дитячу зону: шафка або поличка, де буде зберігатися посуд малюка.
·            Використовуйте скляний і керамічний посуд, покажіть дитині, як з ним поводитися.
·            Готуйте таку їжу, яку ваш малюк може їсти без труднощів.
·            Дозволяйте дитині допомагати в вам в приготуванні їжі та прибиранні.
Самостійність під час сну:
·            Дитяче ліжко повинно бути низьким та відкритим, таку зону сну дитина вільно зможе залишати за бажанням, також як і повертатися.
·            Придумайте ритуал, який буде повторюватися кожен вечір, наприклад чай, читання книги, перегляд мультфільму. Таким чином Вам не потрібно буде щодня нагадувати про те, що прийшов час для сну.
Самостійність в дозвіллі та іграх:
·            Організуйте в дитячій кімнаті зручні зони зберігання іграшок. Прибирайте по-далі ті іграшки, з якими малюк вже не грає, так йому буде набагато легше наводити порядок.
·            Ігри, альбоми для малювання та інші приналежності повинні бути в найближчому вільному доступі.
·            Поставте в дитячій кімнаті предмети для прибирання, совок, щітка, для самостійного прибирання сміття зі столу і статі.
Запасіться терпінням та на власному прикладі демонструйте бажані приклади поведінки. Не забувайте про ключовий принцип, яким варто керуватися при вихованні цілісної та самостійної особистості, – не «замість дитини», а «разом із дитиною»

Розвивальні іграшки

Консультація для батьків

  

Купувати іграшки для коханого чада - заняття не тільки приємне, але й надзвичайно відповідальне. Адже сьогодні дитячі іграшки - це не просто розвага, але і навчання, розвиток, навіть в деякому роді виховання. Правильно вибрана іграшка допоможе малюкові прогресувати, розвивати зір, слух, нюх і навіть логіку та розумові здібності!

     При покупці, перш за все, необхідно враховувати вік дитини. Перші іграшки повинні бути яскравими, різними за формою і за розміром. Бажано, щоб переважали жовтий і червоний кольори, саме їх дитина може розрізняти практично з самого народження.

     Для початку - кілька слів про те, які іграшки повинні бути в кожній оселі, де росте дитина, і чому:

     - Лялька - іграшка, яка ніколи не втратить своєї актуальності. Граючи з лялькою, дитина проговорює все, що відбувається в її житті, і це дуже важливо, тому що не можна розвинути мову дитини тільки на картинках і віршиках. До того ж, маніпуляції з ляльками добре розвивають дрібну моторику.

     - Мозаїка (пазли) має незамінний розвиваючий і діагностичний ефект. Чим точніше дитина навчиться робити композиції за зразком, тим менше помилок у неї буде під час писання.

     - Дуже корисні настільні ігри, де потрібно робити ходи, прослухати і виконати завдання. Вже 3-річний малюк прагне виконувати завдання і вступає в певний договір або угоду з партнерами по грі.

 

     - Іграшки-розмальовки з'явилися у продажу не так давно. Це м'які іграшки з приємного на дотик матеріалу, які розфарбовують спеціальними фломастерами. Розфарбовану іграшку легко помити, і вона знову готова до дитячої творчості. Якщо в процесі малювання проговорювати з дитиною, яким кольором вона розфарбовує спинку, носик, вушка, то можна поєднати два види вправ: в малюванні і в розвитку мови.

     - М'яч - один з найважливіших атрибутів спортивних занять і незамінний при мовних іграх типу "Їстівне - не їстівне", формуючи навички мовного спілкування. Для мовних ігор добре підходять м'ячики не гладкі, а, наприклад, кошлаті, горбисті, які не викочуються і не випадають, і, крім того, вони мають масажний ефект.

     - Кубики - іграшка "на всі часи", важко перелічити всі її розвиваючі можливості. Купуючи кубики, важливо враховувати рівень складності завдання, яке вони пропонують вирішити. Дитина до трьох років здатна скласти просту картинку (один предмет) з чотирьох кубиків. П'ятирічна може збирати жанрову картинку з декількома зображеними предметами або героями казок з дев'яти і дванадцяти штук.

     - Для розвитку фонематичного слуху, звукового сприйняття та аналізу в дитини повинні бути і музичні іграшки (не менше п'яти штук).

До хороших розвиваючих іграшок для 3-х річних дітей відноситься:

1. Сортери.

2. Іграшки з магнітами - наприклад, ловля рибок, коли дитина повинна піднести магніт, що знаходиться на кінці "вудки", до певного предмету або зображенні.

3. Іграшки у вигляді побутових предметів - дитина спочатку спостерігає за батьками, як вони користуються певним предметом, а потім цей досвід переносить в гру, додаючи щось нове і цікаве для себе. Таким чином дитина вчиться грати, стає самостійною і пізнає світ навколо себе.

4. Конструктори, які в ідеалі повинні бути декількох типів:

 - з пластиковими деталями (Lego);

- дерев'яний, нескріплюючийся конструктор з основних геометричних форм;

- м'який, де потрібно шнурочками "зшивати" складові.

-бізіборди.

    

У процесі гри розвиваються дрібна моторика, увага, зосередженість, координація рухів рук і очей.

     Ну і на останок. Не забувайте, що безпека - найважливіший критерій при виборі іграшки. Перш за все це означає використання безпечного матеріалу, міцність і гігієнічність виробу, тобто можливість його мити і прати. Тому іграшки краще купувати в спеціалізованих магазинах, в яких можна спитати відповідні сертифікати.

 

10 найважливіших іграшок для дітей від 2 років

     Вгадати ставлення дитини до тієї або іншої нової іграшки буває складно. У різному віці дитині подобаються певні іграшки.

     От дитина втрачала голову від пожежних машин, а через місяць для неї немає нічого кращого за пістолет і конструктор.

      Як же догодити дитині? Як вибрати з усього розмаїття саме ту іграшку, яка не лише зробить дитину найщасливішою на землі, а розвиватиме її та вчитиме? Прислухайся до наших порад, можливо, вони допоможуть тобі зробити дуже нелегкий вибір.

1. Книжки – це найкорисніші іграшки для дітей. І часто вони – найулюбленіші. Книжки допомагають дитині навчитися фантазувати без допомоги іграшок, розвивають абстрактне мислення. Крім того, читаючи книжки дитині, ти розвиваєш її словниковий запас і зв'язне мовлення.

2. Лялька або ведмедик. "Одушевлені" іграшки просто необхідні дитині. Навіть хлопчикам треба гратися ляльками, адже саме це, за словами психологів, допоможе їм легше адаптуватися до суспільства.

     Ляльок і звіряток треба використовувати для відпрацьовування побутових навичок: висаджування на горщик, вдягання-роздягання, годування.

     Граючись з "одушевленими" іграшками, малюк розвиває свою уяву та навчається спілкуватися.

3. Розвиваючі. Купуй розвиваючі іграшки трохи заздалегідь і періодично пропонуй їх дитині. Якщо вона не грається, відклади іграшку на якийсь час і запропонуй пізніше.

4. Конструктор. Більш корисної іграшки, ніж конструктор, не існує. Конструктори розвивають тривимірне мислення, фантазію, дрібну моторику, почуття симетрії, математичні навички й естетичне сприйняття світу.

5. Набір для рольової гри. Рольові ігри допомагають дітям усвідомити своє місце в суспільстві. Тож неодмінно купи те, що дозволить дитині почуватись дорослою: посуд, праску, іграшковий телефон, набір інструментів, інструменти для лікаря.

6. Маленькі іграшки. Ці іграшки необхідні для розвитку дрібної моторики. Намистинки, гайки, шурупи, ґудзики, іграшки з "кіндера" – корисні, але небезпечні для маленької дитини. Стеж, щоб дитина не проковтнула їх або не засунула в дихальні шляхи.

7. Іграшка на радіокеровані потрібна дитині хоч би одна. По-перше, такою іграшкою малюк гратиметься довго – до 8 років щонайменше. По-друге, від неї він буде в захваті, крім того, це перше знайомство з технікою.

      З такою іграшкою легко навчити дитину розрізняти право і ліво, верх і низ, швидше та повільніше. Літаючі іграшки на пульті розвивають просторове мислення малюка.

8. Фарби, олівці, глина або пластилін. Ці іграшки розвивають моторику, фантазію, абстрактне мислення. Малюк повинен малювати – це прекрасна психологічна розрядка та відмінне розвиваюче заняття.

9. Воєнні іграшки. Не всі батьки купують малюкам зброю, солдатиків, танки тощо. Батьки вважають, що ігри у війну зроблять дитину агресивною. Однак психологи стверджують, що внутрішня агресія, яка є в кожній людині, повинна мати вихід.

     І воєнні ігри прекрасно для цього підходять. Якщо дитині не купувати пістолетів, вона їх зробить із палиці чи власного пальця.

10. Іграшки для вулиці. Совочки, формочки для піску, вантажівки, відра, лопата для снігу, санки, м'яч, крейда – це необхідні іграшки для дитини, це запорука тривалої і захоплюючої прогулянки. І тут вже користь і для здоров'я, і для розвитку очевидна.