Я, Каленіченко Оксана Іванівна народилася 11 серпня 1979 року. В м. Прилуки Чернігівської області.
Закінчила у 1998р. Прилуцьке педагогічне училище імені І. Я. Франка за спеціальністю «Дошкільне виховання» і здобула кваліфікацію вихователя в дошкільних закладах, організатора музичної діяльності.
Закінчила у 2002р. Міжрегіональну академію управління персоналом і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Психологія» та здобула кваліфікацію психолога.
Педагогічний стаж 22 роки.
Працюю в молодшій групі «Колобок» .
Життєве кредо:
«Кожна прожита секунда-це частина життя, а кожну частину життя треба гідно прожити.»
Педагогічне кредо:
«Любити дітей і віддавати їм тепло своєї душі.»
Моя професія - вихователь
Безліч зовсім різних мов вихователь знає,
Бо до кожного з дітей він підхід свій має,
Знов олівчика кладе до маленьких ручок:
Додавать і віднімать вчить малих чомучок.
Про усі земні дива дітлахам розкаже,
Де єнотики живуть кожному покаже.
Наче мама, пригорне й обніме ніжненько,-
Буде птахам-малюкам, малюкам мов в гнізді тепленько.
У любові цілий день в нього діти квіти.
Будуть гратися, співать і життю радіти.
Тож цю працю клопітку поважати треба,
Вихователь для дітей нахиляє небо!
Педагогічне есе
Тисячі професій народжуються і вмирають. Та серед вічних професій виховательська справа посідає особливе місце. Вона - початок усіх інших. Головне призначення педагога – навчити маленьку людину бути Людиною. Сучасний вихователь! Яким він має бути? Яким його хочуть бачити діти, батьки? Яким він сам себе бачить?
Ці надзвичайно важливі питання турбують сьогодні всіх. У системі дошкільної освіти не повинно бути жодного байдужого педагога. Адже через його діяльність реалізується державна політика, спрямована на зміцнення інтелектуального і духовного потенціалу нації, збереження та примноження культурної спадщини. Саме через діяльність вихователя відбувається становлення особистості.
Сьогодні як ніколи важливо, щоб людина, яка пов’язала своє життя з освітою, приходила працювати в дошкільний заклад за покликанням. Вихователь і вихованці. Побудова їхніх взаємин, керівництво таким складним організмом, як дитячий колектив, - важливі педагогічні проблеми. Що допомагає вихователеві вирішити їх? Ясна річ, справа тут не лише в знанні педагогіки та методів виховання.
авторитет? На знанні індивідуальних особливостей кожного малюка,на справедливій вимогливості чи розумній любові? Як ми навчаємо дітей бути слухняними,дисциплінованими? Які ми в очах вихованців? Чи розуміють нас діти? Чи можемо своїм прикладомвчити колег, батьків, вихованців коректності,ввічливості,в основі яких лежить повага до людей? «Виховувати власною вихованістю!» - ось дивіз вимогливого до себе вихователя. Вкрай важливо вміти оглянути свої дії критичним поглядом,правильно оцінити характер власних взаємин з дітьми, завжди пам’ятати, що кожен наш крок, жест, слово-під їхнім невідступним контролем.
Коментарі
Дописати коментар